Він не такий популярний, як інші рослини даног виду. 
Це дерево росте не таким великим, як звичний каштан, однак має багато гілля. Його листя велике, широке і продовгувате. Висаджувати його можна, як і більшість інших рослин, восени та навесні. Однак варто обрати місце поруч з іншими деревами на рівнині, не садити його самотнім на відкритому підвищеному місці. Доки деревце маленьке, його потрібно оберігати від сильних вітрів та міцних морозів. Ця рослина любить багато сонячного тепла й вологи. На холодний період треба утеплити коріння і кореневу шийку – можна підсипати більше землі і прикласти листям. 
За сприятливих умов дерево за рік може виростати на 25 сантиметрів. Але на перший рясний врожай потрібно зачекати – воно починає плодоносити через п’ять років. Достиглий плід має круглу форму і шкаралупу з густими та гострими колючками, отож у руку без рукавички його взяти важко. 
Каштан можна смажити, варити разом зі шкіркою. Ті, хто скуштував його, кажуть, що за смаком смажений каштан нагадує горіх. Лікарі запевняють, що їстівний каштан багатий на дубильні речовини, які сприяють зміцненню серцево-судинної системи, ущільнюють поверхневі прошарки шкіри та слизову оболонку. Для лікування можна використовувати і плоди, і листя цієї рослини.